25 березня 2025 року в народному Домі м. Броди відбувся такий довгоочікуваний DANCE BATTLE 2025. Юні танцюристи не тільки представили чудові танцювальні номери, закружляли в фантастичних вальсах, але і посприяли збору чималої суми (77 179 грн)коштів на потреби ЗСУ.
Вже доброю традицією стало запрошувати для суддівства конкурсу спеціальних гостей, які своєю силою духу та любов’ю до танцю демонструють приклад незламності та життєстійкості. Минулого року, чарівна Анна Остапів, танцівниця на кріслі колісному була вражена грунтовною підготовкою гімназистів до конкурсу. Цьогоріч, запрошеним гостем став пан Олег Сливар, провідний танцюрист, почесний учасник народний ансамблю танцю «Верховинка». Старший солдат 18 бригади Національної гвардії України.
Історія пана Олега не залишає нікого байдужим: попри важке поранення та втрату кінцівки, пан Олег не покидає бажання танцювати та мріє найближчим часом повернутись на сцену до свого рідного ансамблю.
Друзі, шановні гості, дорогі учасники, Слава Україні, нашим воїнам та вічна пам’ять полеглим захисникам України!
Я надзвичайно радий сьогодні бути тут, серед вас, на цьому чудовому заході, що об’єднує молодь, культуру та добру справу.Для мене це велика честь — бути частиною події, яка не лише відкриває нові можливості для танцюристів, а й несе глибшу місію: підтримку наших захисників.
Я стою перед вами не лише як член журі, а як діючий військовий та ветеран, як людина, яка пройшла війну, втратила частину себе, але не втратила дух. Я не буду вас обманювати: війна забирає. Вона забрала у мене кінцівку і забрала у багатьох моїх друзів – життя. Але знаєте, що вона ніколи не зможе забрати? Те, що в нас усередині. Нашу любов до життя, нашу силу рухатися вперед. У кожного свій бій. Моя відсутня нога – це не кінець, не межа. Це просто новий виклик. Сьогодні ми танцюємо не лише для себе. Ми танцюємо за тих, хто зараз у окопах. За тих, хто вже не може вийти на цей танцювальну залу. За тих, хто віддав своє життя, щоб ми могли тут зібратися.
Тому вкладайте в кожен рух не просто техніку – вкладайте серце. Вкладайте Україну. Бо наша культура, наша сила, наш танець – це те, що зробить нас непереможними.
У цьому залі немає місця для страхів. Тут є лише можливості, рух і віра в себе. Ви сьогодні не просто танцюєте. Ви змінюєте цей світ. Ви допомагаєте тим, хто боронить нашу країну. Ви стаєте прикладом для інших..
Перемога завжди за тими, хто не здається.
Слава Україні!
Перед конкурсом пан Олег відвідав Музей історії Гімназії ім.І.Труша, а також бомбосховище, ком’ютерні класи та танцювальний зал ансамблю “Дивограй”. Поважний гість був вражений інноваційністю та технологічністю навчального закладу та також відзначив важливість інклюзивності простору. “Не у всіх госпіталях є підйомні механізми для людей на кріслах колісних, а тут в навчальному закладі невеличкого містечка вставновлено сучасний підйомник для зручного і швидкого потрапляння у сховище під час тривоги.”
