22 травня 2025 року співзасновник Фундації пам’яті Юрія Мельника, експерт з аналізу даних Роман Мельник презентував українській вікіспільноті авторський цифровий проєкт «Наші люди всюди: українці на мапі світу». Онлайн-зустріч відбулася за сприяння громадської організації «Вікімедіа Україна» та об’єднала учасників, зацікавлених у розвитку Вікіпедії, відкритих даних і сучасних інструментів дослідження української історії.

Проєкт перетворює великий масив біографічної інформації з української Вікіпедії та Wikidata на інтерактивну географічну візуалізацію. На мапі можна побачити, де народжувалися люди, пов’язані з Україною та її історичними державними утвореннями, знайти конкретну особу, переглянути короткі біографічні відомості та перейти безпосередньо до відповідної статті у Вікіпедії. Під час презентації Роман Мельник розповів, як виникла ідея проєкту, продемонстрував роботу інтерактивної мапи та пояснив технічний процес її створення. Окрему увагу він приділив тому, як за допомогою структурованих даних Wikidata, автоматизованої обробки інформації та геопросторової візуалізації десятки тисяч окремих біографій можна об’єднати в цілісну картину. Учасники зустрічі побачили, що українська історія виходить далеко за межі сучасних кордонів держави. Мапа дозволяє знаходити несподівані географічні зв’язки — зокрема, дізнаватися, хто з відомих людей, пов’язаних з Україною, народився у Камбоджі, Нігерії, Болівії та інших віддалених куточках світу. За окремими позначками поступово проступає ширша картина міграції, еміграції, діяльності української діаспори та міжнародних зв’язків України.

Важливою частиною виступу стали приклади того, які історичні й демографічні спостереження можна отримати завдяки візуалізації відкритих даних. Інтерактивний формат дає змогу перейти від окремої біографії до аналізу загальних тенденцій: побачити найбільші осередки народження відомих діячів, простежити їхню географічну мобільність, порівняти різні регіони та помітити прогалини у структурованих даних Вікіпедії.

Для істориків, краєзнавців, журналістів, викладачів і студентів такий ресурс може стати відправною точкою для подальших досліджень. Мапа не замінює архівні документи чи наукові джерела, однак допомагає формувати нові гіпотези, знаходити менш відомі постаті й бачити зв’язки, які складно помітити під час роботи з окремими енциклопедичними статтями. Після презентації відбулося обговорення з представниками вікіспільноти. Учасники мали можливість поставити автору запитання, обговорити можливості використання відкритих даних та поділитися ідеями щодо подальшого розвитку ресурсу. Такий діалог є особливо цінним, адже якість цифрової мапи безпосередньо залежить від повноти й точності даних у Вікіпедії та Wikidata.

Презентація для вікіспільноти стала важливим підтвердженням того, що матеріали Вікіпедії можна не лише читати як окремі статті. Відкриті структуровані дані можна аналізувати, поєднувати та візуалізувати, відкриваючи нові способи осмислення минулого. Проєкт «Наші люди всюди: українці на мапі світу» демонструє, як програмування й аналіз даних можуть працювати на користь історичної пам’яті та поширення знань про Україну.

Коротко про «Вікімедіа Україна»

ГО «Вікімедіа Україна» — українська громадська організація, яка з 2009 року підтримує та популяризує Вікіпедію й інші проєкти руху Вікімедіа в Україні. Вона є офіційним регіональним відділенням Фонду Вікімедіа, розвиває спільноту редакторів, організовує навчальні та просвітницькі заходи й тематичні конкурси, підтримує публікацію матеріалів на умовах вільних ліцензій та співпрацює з культурними, освітніми й науковими установами. Водночас «Вікімедіа Україна» не є власником Вікіпедії та не керує її змістом. Статті створюють і редагують волонтери відповідно до правил самої вікіспільноти, а діяльність організації спрямована на підтримку людей та ініціатив, які сприяють поширенню вільних знань.

Читайте також:

“Наші люди всюди”: новий проект Фундації для дослідження історії України

Українська історія не обмежується державними кордонами. Вона простягається від Києва, Львова, Харкова й Одеси до Варшави, Відня, Праги, Парижа, Торонто, Нью-Йорка та сотень інших міст світу. У різні століття люди, пов’язані з Україною, народжувалися, навчалися, працювали, творили й завершували свій життєвий шлях у різних країнах. Побачити цю масштабну географію тепер можна на одній інтерактивній мапі.

Фундація пам’яті Юрія Мельника представляє цифровий проєкт «Наші люди всюди: видатні українці на карті світу”. Він перетворює десятки тисяч біографічних статей з української Вікіпедії та структуровані дані Wikidata на наочну карту народжень, смертей і життєвих маршрутів людей, пов’язаних з Україною та її історичними державними утвореннями.

Ідея та реалізація проєкту належать співзасновнику Фундації Роману Мельнику. Проєкт поєднує історичний інтерес, аналіз великих масивів відкритих даних, програмування та сучасні засоби геопросторової візуалізації.

Історія, яку можна не лише прочитати, а й побачити

Зазвичай ми знайомимося з історією через окремі біографії, дати та події. Однак, коли десятки тисяч життєписів з’являються на спільній карті, між ними стають видимими зв’язки, які важко помітити під час читання окремих статей. Інтерактивна мапа показує, де народжувалися і де помирали люди, біографії яких представлені в українській Вікіпедії. Поточна версія проєкту містить 66 342 записи для мапи місць народження та 29 438 записів для мапи місць смерті. За кожною точкою стоїть конкретна людина та окрема історія.

Користувач може наближати будь-яку частину світу, переміщуватися картою та наводити курсор на позначки. У спливному вікні відображаються ім’я людини, місце й дата народження або смерті та інші доступні відомості. Натискання на точку відкриває відповідну статтю в українській Вікіпедії, тому візуальне дослідження легко продовжити читанням повної біографії.

Окреме поле пошуку дає змогу знайти конкретну особу за ім’ям чи прізвищем. Якщо залишити поле порожнім, мапа знову показуватиме весь масив даних. Таким чином, ресурс однаково зручний і для цілеспрямованого пошуку, і для вільного дослідження.

Хто потрапляє на мапу

Важливо, що проєкт не обмежується лише громадянами сучасної України. Такий підхід був би непридатним для дослідження попередніх історичних епох, коли сучасної української держави ще не існувало або українські землі входили до складу різних держав. Система відбирає біографії людей, пов’язаних через громадянство, державну належність або місце народження із сучасною Україною та низкою історичних українських державних утворень. До переліку входять Україна, Українська РСР, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Карпатська Україна, Гетьманщина, Галицько-Волинське князівство та Київська Русь. Додатково враховуються статті про людей українського походження, виявлені за допомогою спеціалізованого пошуку. Більше пояснень на вкладці “Інфо” проекту.

Обов’язковою умовою є наявність статті про людину в українській Вікіпедії та достатньо структурованих відомостей для географічного відображення. Саме тому мапа показує не абстрактний перелік імен, а дані, які можна перевірити й дослідити далі. Водночас називати кожну представлену особу етнічним українцем було б спрощенням. Точніше говорити про людей, чиї біографії пов’язані з Україною, українськими землями та їхньою історією. Такий широкий погляд дає змогу побачити Україну як простір взаємодії різних культур, спільнот і поколінь.

Більше, ніж географічна карта

Проєкт містить не лише мапи народжень і смертей, а й окремий блок інтерактивної статистики. Він допомагає перейти від окремих біографій до аналізу загальних тенденцій.

Користувачі можуть досліджувати найчастіше згадувані місця народження, співвідношення різних груп у доступних даних, розподіл тривалості життя, відстані між місцями народження і смерті, а також зміни кількості біографічних записів у різні історичні періоди. Такі графіки дають змогу побачити мобільність людей, географічні центри інтелектуального, політичного й культурного життя та масштаби розселення далеко за межами України.

Окремий експериментальний розділ використовує семантичний аналіз і машинне навчання, щоб розміщувати поруч біографії зі схожими описами. У такому просторі формуються тематичні скупчення — наприклад, діячів військової справи, культури, науки, релігії, політики чи спорту. Це ще один спосіб побачити приховану структуру великого біографічного масиву та знайти несподівані зв’язки між людьми.

У чому унікальність проєкту

Головна особливість Ukrainians on Wiki Map полягає у поєднанні кількох вимірів: біографічного, географічного, історичного та статистичного. Окрема енциклопедична стаття розповідає про одну людину. Мапа ж дозволяє побачити десятки тисяч біографій одночасно — як частини великої, складної й розгалуженої історії України. Проєкт не зводить минуле до сучасних кордонів і не прив’язує його лише до одного політичного періоду. Він охоплює постаті різних століть і показує, наскільки широкою була географія українського життя. На карті стають помітними міграційні маршрути, осередки діаспори, культурні столиці, місця навчання й еміграції, а також міста, куди людей приводили війни, репресії, професійна діяльність або особистий вибір.

Не менш важливо, що кожна точка пов’язана з конкретною енциклопедичною статтею. Мапа не замінює біографію — вона стає входом до неї. Випадково помічена точка в Канаді, Франції, Казахстані чи Аргентині може привести користувача до історії людини, про яку він раніше ніколи не чув. Проєкт залишається відкритим для розвитку. Його програмний код та опис принципів роботи доступні у відкритому репозиторії GitHub, а дані й функціональність можуть оновлюватися та розширюватися.

Як мапа може допомогти дослідникам

Для істориків, краєзнавців, генеалогів, журналістів, викладачів і студентів мапа може стати зручним інструментом первинного пошуку та формування дослідницьких гіпотез.

Вона дає змогу:

• вивчати географію походження діячів певного періоду або середовища;
• простежувати мобільність між місцем народження та місцем смерті;
• знаходити осередки української присутності за межами сучасної України;
• порівнювати різні регіони та історичні періоди;
• помічати скупчення біографій навколо міст, освітніх центрів, культурних середовищ або політичних подій;
• знаходити менш відомі постаті для майбутніх статей, виставок, лекцій чи локальних досліджень;
• виявляти прогалини у Вікіпедії та Wikidata, які потребують уточнення або доповнення.

Особливо цінною є можливість переходити від загальної картини до окремої долі. Дослідник може спочатку побачити незвичну концентрацію точок у певному регіоні, потім відкрити конкретні біографії, порівняти їх та звернутися до архівних джерел. Так візуалізація не дає готової остаточної відповіді, а допомагає поставити нові й точніші запитання.

Мапа може бути корисною і в освіті. На уроці чи лекції вона дозволяє показати, що історія — це не статичний набір дат, а мережа людських маршрутів. Учні можуть досліджувати окреме місто, область, країну або історичний період, знаходити пов’язаних із ними людей і створювати власні мікродослідження.

Відкриті дані потребують критичного погляду

Як і будь-який цифровий інструмент, що працює з відкритими енциклопедичними даними, мапа має певні обмеження. Вона не є повним реєстром усіх українців чи всіх людей, пов’язаних з Україною. Результат залежить від того, чи існує стаття в українській Вікіпедії, наскільки повно вона заповнена та чи правильно внесені місце народження, дати, громадянство й координати у Wikidata.

Тому статистика проєкту відображає насамперед структуру доступних енциклопедичних даних, а не точний склад населення певної епохи. Її варто використовувати для пошуку закономірностей і гіпотез, але важливі висновки слід перевіряти за архівами, науковими публікаціями та іншими першоджерелами.

Є й суто картографічна особливість: коли багато людей народилися в одному населеному пункті, їхні позначки накладалися б одна на одну. Щоб усі точки залишалися видимими, система трохи розподіляє їх навколо офіційної координати населеного пункту. Саме тому окремі позначки можуть опинятися не в центрі міста, а поруч із ним. Такі обмеження не зменшують цінності ресурсу. Навпаки, вони показують ще один важливий напрям роботи: цифрова історія допомагає не лише знаходити відповіді, а й бачити, яких даних нам бракує та які сторінки української пам’яті ще належить заповнити.

Технології майбутнього досліджують минуле

В основі проєкту — структуровані дані Wikidata, спеціальні SPARQL-запити, автоматизована обробка інформації, програмування мовою Python, геопросторова візуалізація та методи машинного навчання. Однак технологія тут не є самоціллю. Її завдання — зробити історичні дані зрозумілішими, доступнішими й відкритими для нових прочитань.

Проект показує, що цифрові інструменти здатні по-новому працювати з колективною пам’яттю. Вони можуть об’єднати тисячі розрізнених біографій, повернути людину в її географічний та історичний контекст і допомогти побачити українське минуле у світовому масштабі.

За кожною точкою на цій мапі — людське життя. Разом ці точки утворюють велику карту української присутності у світі: багатоголосу, складну, іноді трагічну, але надзвичайно живу.

Виставка «Нескорена Сила: Трофеї Українського Спротиву», яка вже експонувалася у Кам’янці-Бузькій, Бродах та зараз виставлена у Шептицькому, а далі планує вирушити до Жовкви і Львова, стала важливою подією для кожного містечка. Організована ГО “Центр Об’єднаних Рішень” та Фундацією пам’яті Юрія Мельника за підтримки Управління молоді і спорту Львівської військової адміністрації, ця виставка має на меті не лише продемонструвати незламність українського духу та віру в перемогу, але й допомогти нашим захисникам.

Виставка демонструє цілий ряд військових трофеїв, здобутих під час боротьби за незалежність України, серед яких:

• FGM-148 «Джавелін» – американський переносний протитанковий ракетний комплекс, що проявив свою ефективність під час війни;
• 155-мм артилерійські гільзи – стандартні боєприпаси НАТО, що активно використовуються в артилерійських боях;
• 122-мм гільзи для радянських гаубиць Д-30 та 2С1 «Гвоздика»;
• РПГ-18 «Муха» – одноразовий протитанковий гранатомет радянського виробництва, відомий своєю мобільністю;
• Гільзи від патронів 5,45×39 мм – основні боєприпаси для АК-74;
• Солдатське багі – легкий і маневрений транспортний засіб;
• Касетний боєприпас для РСЗВ «Ураган»;
• Протитанкова ракета 9М120 «Атака» – високоточний боєприпас для знищення бронетехніки.

Подія зібрала учнів та вчителів місцевих навчальних закладів, що демонструє високі моральні якості та патріотичні настрої молоді. Виставка має не лише зберегти пам’ять про героїчні вчинки наших захисників, а й виховати в молодому поколінні патріотизм і громадянську свідомість.

Протягом виставки в Бродах вдалось зібрати 15 367 грн. Зібрані кошти з виставки підуть на придбання генератора для 144-ї бригади Збройних Сил України, яка нині гостро потребує нашої підтримки у своїй нелегкій місії з захисту Батьківщини. Ця подія стала символом єднання українського суспільства в складний час і нагадуванням про важливість боротьби за свободу та незалежність.

Разом ми сила! Слава Україні!

Віртуальна екскурсія від Мельника Тараса нижче за посиланням:

Проект реалізовано за підтримки Управління молоді та спорту Львівської облдержадміністрації.